П1сня. Ц1н1я або майори

Вступ

Кажуть, у Всесвіті жодне ім'я не зникає.
Світло шукає світло.
І одного разу ім'я людини
стало ім'ям квітки.

1 куплет

Учений Цінн торкнувся висоти,
Де зорі пишуть формули мовчання.
І квітці подарував на всі світи
Ім'я, що стало світлом упізнання.

Приспів

Цінн... Цинія... Ціна... Цінність...
Ніби сузір'я схожих дивних слів.
Цинік бачить у всьому тільки вартість,
А майОри — дарують безліч кольорів.

2 куплет

І майорЯть, неначе прапори,
На вітрі нескінченної надії.
І не знають, скільки коштують світи,
Бо не для цін народжені,-  для мрії.

Їх кожна пелюстка — мов жива зоря,
Що не згасає навіть серед ночі.
Та безцінне не купити за життя,
Його лише відкритим серцем хочуть.
 

Ціна — це числа.
Цінність — це світло.
Цинік не бачить світла.
А цинія його мовчки несе.


І, може, недаремно майОри
МайорЯть над літом кольорово.
Бо Всесвіт пам'ятає не ціни,
А тих, хто світлом називає Слово.

Не все, що має цінУ- варте в житті,
Та майОрам не вперше творити:
Безцінне квітне навіть в майбутті,
І те, що справді цінне - не купити.