О, тихий вечір в туманній шалі!
Побудь зі мною, візьми мій сум.
Сьогодні щастя пішло подалі,
Мені лишило лиш купу дум.
І я гортаю роки минулі,
Що не сторінка, то гострий біль.
На жаль, немає від них пілюлі,
А сьогодення лиш сипле сіль.
Я вся з уламків від ворожнечі,
Багато маю незгойних ран,
Та я звикаю до порожнечі,
Не скаржусь Богу на свій талант.
Побудь зі мною, мій любий вечір,
Поклич у гості хоча б вітри,
З надій хустину накинь на плечі,
З дощем на пару мій жаль зітри…
У небі хмари малюють морок,
Можливо, пам’ять сховає жах
І я забуду розпуки ворох,
Знайду утіху у вечорах…
Тихий вечiр
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126072002471
Свидетельство о публикации №126072002471
Рецензии