Серед ромашок,маків,поміж трав,
в гаю серпневий вечір нас застав
тоді лише помітили красу,
як ніч зронила на траву росу.
Це ми були із нею поміж трав,
де до безтями дівчину кохав,
як цілував її в помаді губи,
як шепотіла:"Милий,ніжний,любий..."
Бешкетник-місяць підглядав за нами
лише від болю рвалось серце мами,
аж заіскрилась сріблом голівонька,
бо невідомо,де ночує донька?.
Нам двом світили зорі угорі
ми ж смакували пристрасть переваги,
на щастя,не кусали комарі,
та ми вже їх не брали до уваги.
Свою кохану обіймав за плечі
вона про вірність шепотіла речі
і збуджували тіло ніжні руки,
та десь лунали ночі тихі звуки.
Ще пам'ятаю десь в очеретах
сполохав нас обох могутній птах
і цілу літню нічку,аж до рання,
тривав наш з нею первісток кохання.
липень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
ДВО У ГАЮ
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126071906336
Свидетельство о публикации №126071906336
Рецензии