Не шукайте мене. Я давно розчинився в повітрі
між зелених смерек, що танцюють навкруг полонин,
мов розкидані генієм ноти з листка на пюпітрі
диригента Отця, що Йому пише музику Син.
Не шукайте мене. Я - примара в життєвій пустелі.
Ніби був, а насправді розтанув, мов хмара між зір,
намальованих вітром на світу подряпаній стелі,
що так схожа на стелі збудованих нами квартир.
Не шукайте мене. Я був стертий холодним світанком
з березневої дошки у класі не свого життя,
щоб залишитись після ранковим, безбарвним серпанком
незабутніх моментів одвічного тут забуття…
Хмарка в калюжi
© Copyright: Александр Ноцкий, 2026
Свидетельство о публикации №126071807817
Свидетельство о публикации №126071807817
Рецензии