досить
достиглій жертви з смаком суму
я чую, ходить в ельсінорі
тінь батька гамлета по мурі
я бачу: хвилі холоднішають
покірно трави засинають
зітхає вітер попід вишнею
іде губитись між тинами
а під ногами в нього яблука -
шалена розкіш, сонця впалі
в житті минулім вітром я була
була я вітром - пам'ятаю
життя останнє:
сумно, весело!
та ще не край, далеко осінь
шаленство слів, і я їх пестую
як те дитя,
того і досить...
Свидетельство о публикации №126071703249
Но не будем о грустном...впереди еще пол-лета...
Здравствуй, Алёночка!
Нина Уральская 19.07.2026 12:45 Заявить о нарушении
я школу вспомнила, как лето заканчивалось
как темнело и холодало вечером, все больше и больше
следующий класс, целый новый мир, так серьёзно и почемуу-то "жертвенно"
а вышло вот что))
Хелена Фисои 19.07.2026 23:34 Заявить о нарушении
Нина Уральская 20.07.2026 09:09 Заявить о нарушении
мне легко
как цветок в почке, нужно было только, чтобы почка треснула
мне легко и весело:))
Хелена Фисои 20.07.2026 12:20 Заявить о нарушении