Повернення з Одеси

Нас мжичкою Одеса зустрічала
додому проводжає теж дощем,
струмками сліз за плечі обіймала
в передчутті тривоги в серці щем.

Насправді ж потемнів,набув насмаги
і побував в місцях,де планував,
та тільки в місті вже не ті розваги,
та й не таким дозвілля уявляв.

Хоч через день стихія бушувала
вже не такий,як був колись курорт,
війна проклята місто зруйнувала
і рани оголив міський морпорт.

На протязі всіх днів були прильоти
ми стежили за еліпсом касет,
що аж небес здригалися висоти
відгомін чули дронів і ракет.

А вчора цілий день-ані хмаринок
говорю вам не я,моя душа,
хоч збіг і без емоцій відпочинок,
та я вам написав про це вірша.

Розверзлися сльозами неба хмари
лиш голуби крихти дрібні клюють
і люди на пероні мов примари
з сумками і валізами снують.

Нас у Одесі завтра вже не буде
я знов до Кам'янського повернусь,
нехай мого вірша читають люди,
що залишив на згадку їм Карпусь.

липень 2026
О.Чубенко-Карпусь.