На хвилях ностальгii
І знову я на хвилях ностальгії
Пливу в далекі сонячні степи,
Купаюся в лазуровій стихії,
Дивлюся на бурштинові снопи.
Тут між полями, ніби у нірвані,
Маленьке життєрадісне село,
Берези білокорі у тумані
І ясносяйне сонячне чоло.
Знайомий двір запрошує у гості,
Уся сім’я – у зборі за столом:
Сестричка щось малює у блокноті,
Батьки гортають радісно альбом.
Тут кошенята поруч пустотливі
Зі щиглика не зводять оченят.
Довкола всі усміхнені, щасливі…
І вечір розливає аромат.
Ліхтарики ясніють золотисті…
Парує на столі гарячий чай…
І полиски в очах криштально чисті,
Немовби я потрапила у рай…
Свидетельство о публикации №126071701765