Ми не навчились слухати батькiв

Ми не навчились слухати батьків.
Єдиних тих. Ріднесеньких. Коханих.
І гріх невміння цей — болюча рана,
що душу ятрить протягом років.

Ми не уміли слухати батьків
від перших слів на світі. З перших кроків.
Нам часу брак дослухатись уроків —
і легких батьківських, і нелегких.

Найважче у стосунках з батьком — час.
Безжальний. Незворотний. І невпинний.
І час каратиме дочку та сина,
коли батьківства щастя вхопить нас...


Рецензии