“Доброго ранку!”–
кажу я, прокинувшись вранці,
Дню усміхаюсь,
на сонце, що сходить, дивлюсь.
Слухаю пташку,
що пісню співає на лавці,
І сподіваюсь,
що горю й біді не скорюсь…
Завжди зі мною
усе пережите і мрії,
Часом слабію
і слухаю голос Землі.
Над пеленою
незгод, сум’яття, безнадії
Бережно сію
слова, щоб не бути в журбі.
В небі хмарина
нагадує долі знамення,
Я відчуваю
у грудях напруження сплеск.
Може, я дивна,
чекаю щоденно натхнення,
День починаю
з жадання не втратити сенс.
Я – лиш частина
в безмежній Всесвітній стихії
І балансую,
відкривши світанку вікно…
Наче дитина,
радію повітрю надії,
Світу дарую
душі життєдайне тепло…
Доброго ранку
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126071401601
Свидетельство о публикации №126071401601
Рецензии