Спогади
Де ж та жадана втіха?
Хата моя старенька,
Ніч така тиха, тиха.
Я ще мала з сестрою,
Не стало так рано батька.
Згадка була сумною,
Вже й догора багаття.
Школу я закінчила,
Мріяла далі вчитись.
Тільки мені судилось
Волі чужій коритись.
Змогла б у Москві навчатись,
Та мати не пустила.
Що ж спогадом каратись
І жалкувать знесила.
Мати була в нас добра,
Тільки грошей не мала.
Тяжко жилось без батька,
Та хіба ж це я знала.
Ненька завжди жаліла
Хоч і надмірно строга.
Та хіба ж я цінила,
Вибрана вже дорога.
Минали рік за роком,
Дитинство було забуте,
І вже дівочим кроком
Щастя моє здобуте.
Я чоловіка маю
Кращій у всьому світі!
Бога тепер благаю,
Щастя щоб дав моїм дітям.
Як же болить серденько
В думках і час минає.
Рідна єдина ненька
В спогадах оживає...
24.02.2015 р.
Свидетельство о публикации №126071206478
Ваши мысли и чувства в воспоминаниях выразилась особенно ярко именно на украинском языке. у меня тоже есть немного на украинском и переводы есть, почитайте, если интересно.
Виталий Скнар 08.08.2026 11:29 Заявить о нарушении
С признательностью и уважением и пожеланием
счастья, радости и вдохновения! А на страницу
к Вам обязательно зайду! Доброй ночи!
Надежда Корнилова -Савостеня 09.08.2026 00:03 Заявить о нарушении