Казка
Гей , малята , годі грати ,
Комп'ютер лишайте .
Розкажу вам , діти , казку ,
Яку ? Відгадайте !
Не про Вовка , не про Лиску .
Не вгадали трішки .
Розкажу вам . діти . казку
Про Собаку й Кішку .
А почну з часів прадавніх ,
Приготуйте вуха .
Казку . діти , треба вміти ,
Треба вміти слухать .
З тих часів , коли ще Кішка
Не вміла мурчати .
Муркотів тоді Собака ,
Чуєте , малята ?.
Отже . жив собі Собака
В лісовій хатині ,
Був гавкучий - балакучий .
Як Мухтар наш нині .
По сусідству жила Кішка ,
Миловидна дама .
Пишний хвостик , стрункі ніжки .
Королева прямо .
Жили дружно . не тужили .
У гості ходили ,
Один одному бажали
Здоров' я і сили .
Чи поради запитати ,
Чи грошей позичить,-
Жили собі звірі в мирі .
Як сусідам личить .
А в неділю чи на свято
Любили дрімати
На ганочку . на сонечку
Грітись , спочивати .
Лежить собі наш Собака .
Лежить і дрімає .
Тихесенько знай муркоче -
Пісеньку співає .
Кішка поруч , недалечко .
Нагостривши вуха .
Сидить , пісню муркотуху
Слуха , слуха , слуха .
Кішка заздрила сусіду :
- Як муркоче ! Браво !
Хоча знала ще від діда ,
Заздрість - кепська справа .
Згодом стала крадькома
Вчитись муркотіти .
Вчилась , вчилась - не виходить ,
Що ж його робити ?!
І надумала сердешна .
Задніх щоб не пасти,
Тую пісню - муркотуху
У Собаки вкрасти .
Як надумала - зробила ,
Пісню нишком вкрала .
З тих пір Кішка і Собака
Ворогами стали .
Коли чуєш ти , як виє
Собака , мій друже ,
Знай , за піснею своєю
Бідолага туже .
І на Кішку зуби точе ,
Помститись їй хоче .
Кішка спокою не знає
Ані вдень , ні вночі .
Та Собака злий на Кішку ,
Дитино . за діло ,
Як тікає Кішка , знає ,
Чиє сало з ' їла .
Кішка й пісні вже не рада ,
Вину свою бачить .
Сяде в темному куточку ,
Сяде й гірко плаче .
І не може Кішка пісню
Собаці віддати ,
Бо минуло з днів тих часу
Багато - багато .
Приросла до Кішки пісня ,
Злилася із тілом .
І невирвати її ,
Як би не хотіла .
Що та пісня не Кішчина ,
Сьгодні перечити годі .
Навіть вчені кажуть :-Пісня
В Кішки від природи .
А Собака , той не хоче
Кішці зла прощати .
Каже :" Не трапляйсь на очі ,
Можу розірвати !"
Так минають дні за днями ,
Роки за роками .
Ой не гоже , ой не гоже
Жити ворогами !
Як же бути ? Що робити ?
Не знаю я , діти .
Ой не легко , скажу вам .
Ворогів мирити .
Хай і вам наука буде,
Будете ви знати :
Дружбу легко розірвати ,
Важко - повертати .
Напишіть Собаці й Кішці ,
Як їм далі жити .
Може , діти , вам відомо ,
Як їх помирити .
Наостанок хочу , друзі,
Я наказ вам дати :
Вчіться дружбу берегти .
Кріпить , цінувати .
Зло добром перемагайте ,
Не хапайте списа .
Казочку для вас писала
Гребенюк Раїса .
Свидетельство о публикации №126071202879