За мир

НА МИР ПЛЕКАЮ Я НАДІЮ

Моя матусю , тебе я , звісно , не здивую ,
Коли скажу , що так сумую
За містом рідним і красивим ,
За його небом мирним , синім ,
Де народилась і росла ,
І за трояндами , які роса
 Чарівним ранком цілувала ,
Тоді , матусю , я не знала ,
Не знала я , що доведеться
Лишати нам все те , що зветься
Рідним батьківським порогом ,
І похапцем збиратись у дорогу ...
Признаюсь я тобі , матусю ,
Хоч  неба над Луганськом й досі я боюся ,
Та хочу милуватись ним ,
Але ніяк не вийде з мене страх ,
Бо в небі тому бачила я жах ,
Вогонь і чорний дим пекельний ,
Ще чула голос вибухів смертельний .
Перед очима й досі війни вир ...
Коли настане , мамо , мир ?
Коли всі разом ми : з тобою ,
Із татом , старшою сестрою
Щасливі в своїй хаті знову
Поведемо жваву розмову
Під мирним небом , в ріднім краї ?
Коли це буде , я не знаю ,
Цього чекаю , про це мрію ,
На мир плекаю я надію .