После войны...

"Після війни!" - коли ж то буде?
Вже п'ятий рік її "жнива" -
Минає час, "минають" люди,
Надії й ввічливі слова...
Життя - коротке, наче спалах
І нам невідомо завждИ
Що щось в останнє відбувалось:
ОбІйми, радощів сліди,
Чи буде зустріч з добрим другом,
Чи ще прийде до нас любов,
Чи ще почуєм пісню вдруге,
Чи, врешті, ми проснемось знов?...
"Після війни!". Коли ж то буде:
Липневий ранок у росі,
Усміхнені й щасливі люди,
Дзвінкі дитячі голоси,
Рожева мальва, промінь сонця -
Чи це в останнє? Боже ж, ні!!!
Блакитне небо у віконці!
Ти не належиш вже мені?!
Життя - на потім?! Часу - мало.
Все буде потім?! Та - коли?
Надії, мрії всі - зів'яли,
Душа - спустОшена й столи,
Що Доля щедро накривала
На свято і лише для нас.
"Після війни?!" - коли б ми знали
Чи буде в нас той клятий час!
Не відкладайте, ні на потім!
Хто знає, далі що чекать?!
Близ небокраю щастя потяг,
Де наші мрії міцно сплять.
"Після війни!" - коли ж то буде?
Вже п'ятий рік її "жнива" -
Минає час, "минають" люди,
Надії й ввічливі слова.
Життя - коротке, наче спалах
І нам невідомо завждИ
Що щось в останнє відбувалось
І де його шукать сліди...
"Після війни!" - коли ж то буде?...
"Після війни!" - коли ж то буде?...
"Після війни!" - коли ж то буде?...