Музей iснування
Сміятись охоти нема…
Бува воно праведним, грішним,
та все ж – своєрідна тюрма.
А радше якийсь серпентарій.
Тераріум, лиш для людей,
де стільки проспівано арій,
закопано стільки ідей!.
Де людяність в людях почила,
уже не кажу про істот.
Іржа де до цурки сточила
найкращих. Якийсь анекдот…
Там світом керує орава,
що править свідомістю мас,
а ті вже під вигуки «браво»
жують, що дають повсякчас.
Та що не кажи, а ціную
життя, оцей шабаш повій,
але не живу, лиш існую
в музеї нездійснених мрій.
11.07.2026
Свидетельство о публикации №126071104215