про крутиху

Живе на світі павучок,
а поруч павучиха,
і хто із них плете сачок
не знає і зловтіха.
Для павучихи світ — чула;н,
для павука — комо;рка,
а світ кругом самообман,
в театрі постановка.
Меню жовніра — сухпайок,
і крутиться крути;ха.
Кравець, можливо, павучок,
а, може, павучиха?
Ні пінополіуретан,
а ниточку із шовку,
впліта;є хто із них в капкан
на п'я;льцях ловко-ловко?
Ось вам на підсумок рядок,
вдихайте тихо-тихо:
попався в сіті павучок,
пиру;є павучиха.

***


Живёт на свете паучок,
а рядом паучиха,
но кто из них плетёт сачок -
одна неразбериха.

Для паучихи свет - чулан,
для паука - кладовка,
а мир вокруг - самообман,
в театре постановка.

Ложится шов наискосок
и крутится крутиха.
Портной, быть-может, паучок,
а, может, паучиха?

Не пенополиуретан,
а ниточку из шёлка,
вплетает кто из них в капкан
на пяльцах ловко-ловко?

Вот драматический итог,
вздохните тихо-тихо:
попался в сети паучок,
пирует паучиха.

світлина: Олександра Екстер. Місто вночі.


Рецензии