Вогник майбуття
елегія
диптих
Дорога ввись
Така тяжка й далека.
Як не дивись –
Не долетить й лелека.
Сто перепон
І сто стежин зусібіч.
Чи то був сон
Провіщення нам, ніби?
Ми без кінця
Приблизитись бажаєм,
Як до вінця
Цим фантазійним раєм…
Цей блиск очей…
То ж на любові крилах
Крізь тінь ночей –
Неси, серденько миле…
Де майориш, той вогник майбуття?
Де нас чекаєш на відлунні мрії?
Ти ненароджене іще дитя,
Але ж у серці, як надія грієш.
І звеш кудись в зіркову далечінь
Й душа чогось леліє і чекає,
Бо не даремно споглядає Він –
Хто з сотворіння все планує й знає…
То ж усміхаються його уста, –
Як нас пройдешнє так не відпускає.
Фата Моргана – істина проста,
А ми де гріх Адама… й той же Каїн…
Тож здалеку все мрієш,
вогник майбуття…
В’ячеслав Шикалович
28.08.2013р. – 02.07.2026р.
Мелодія на слова пісні:
Вогнык майбуття элегия дыптых
© Copyright: Вячеслав Шикалович, 2026
Свидетельство о публикации №126071102917
Свидетельство о публикации №126071102917
Рецензии