Вино
Яке колись тобі було знайоме,
Й на мою честь хильни вина,
Терпкого і солодкого як спогад.
І згодом, як забудешся у сні,
Безпам'ятному і п'янкому,
Згадай обличчя й щирий сміх,
Який колись лунав удома.
Я буду там, чекатиму у марах,
Коли ти вийдеш із пітьми,
І на рельєфних білих шрамах
Запалиш знов мої зірки.
Свидетельство о публикации №126071000699