Иду по мостовой своих иллюзий и фантазий

Моя строка,
         как ржавый гвоздь,
Что рвёт одежду
            Мирозданью...
И мысли
          чувствую насквозь
Метели,
          ждущей
                покаянья.


И я иду по мостовой
Своих иллюзий
                и фантазий,
Чтоб прикоснуться
                к неземной
Любви,
   что в небо изукрасил...


Рецензии