Невгамовний Джо Дональду Трампу

Приводом для створення цього твору стали постійні, майже щодобові відсилання президента Сполучених Штатів Америки Трампа до минулого президента Байдена, для виправдовування своїх осбоистих помилок, недоліків, невиконаних обіцянок тощо підчас нової каденції...

От стукнув же по голові ДонАльду Трампу Якийсь дивний «байдик»,
Щоб світ чесний увесь, як ніколИ, «американськиїм дивам» дививсь! –
Взяв заселився в баштані його нестерпний, невгамовний Байден,
І заважає вЕршить справи «громовершні» - хоч якеньку дати світу слушну звість!..

«От, я ж казав вам, що лиш тільки-тільки в’їду, щоби «по-батьківськи» дбати
Я про свою украй-улюблену «Грейтмерику», ще кроку не зроблю до резиденції «святой»,
Я всі – до Одной! – війни завершу – Але… хай йОму грець, вмішався бісов Байден! -
Мені підніжку, непомітно для усіх зробив, зпоганив настрій до «інугурації» самой!..

А післі тої клятой, невимовной, «факінг-бічної», «екзекуїстськой» процедури
(МабУть, теж старичина Джо ту назву вигадав, щоб язика я  поламав!)  –
Я в свій! Овальний кабінет зайшов, і просто же обожеволів, й «безкупюрно»
Заголосив на весь Білдім: О, скільки ж дУрниць нашим Штатам наробив старезний дУрик! –
Ну хоч за голову схопившись, - в відчай – впасти, хоч втопитись – в Потомак!..

Але з останніх сил я, справжній патріот, такую стійку – просто «спаржню»! – відчаймужність
ВідчАй-явив! – ох, як почав я папірці за папірцями вдень й вночі «строчить»! –
Але якеєсь байденя чи Якийсь там злий дідко смикнув по нутру, й так закортіло в нужник,
Що випадково всі найрозумнішії закон-проекти витратив - залишив «дуречінь»!..

І я забив великий «байд» на цю невдячну справу і почав дежборг наш закривати…
А те, що і не з той ноги вставав, і вЕсь-світ так нещадно - «санкціонував» ваш «бос»,
І те, що я погрожував канадцям, данцям і – пінгвінцям, навіть! – трохи що не матом покривав тих
Одвічних друзів… то кошмарні сни все винні з розмовляючою «мумієй» одной, - ох, задовбав ти!..
А я ж лише держ-борг вам, рідні, рятував, як друг мій Вова каже, просто ж я – «Даждь-бог»!..

А я ж всього лише хотів мир Україні принести!.. тому й «червонії доріжки» стлав так «братньо»! –
Але ж Меланія моя зі сковорідкой теж удома зустріча; «Ну скільки ж твій дружок кров буде лить?»,
А я їй: «Мила ти моя, до чого ж я у цім «конфлікті»! –Все ж - мерзенний і «конфліктний» Байден!..
А як би був тоді я! при посаді, всіх би зміг я посадить на Одне місце «замиральне» заднє,
Та він такого, злий, супроти Вовоньки «Домирусхильного» наворотив, що маю стлатися тепер – «обайденіть»!..

І Ліндсі Грем підчас «запоїв» гольфових так деструктивно-«дементивно» і байдьоро якось – жах це! –
Мене штовхає на якіїсь різко-ризикові дії супротИ російців і китайців, але ж я тримаюся, - кремінь! –
Як примітивний маразматик ще я буду діять! – знАйшли диво: в Сан-Франциско Джо до нігтику прижАв Сі! –
Я ж – нестандартно зрОблю! – як ніхто з моїх «поперників» ще не додумавсь – з наймогутніших державців,
Як би ти, Ліндсі, знав, скіль можна відстоять «тіктокових» питань, - за допомогой поклонень «в ремінь»!..

Ну а Тайвань? –А шо нам той Тайвань! – Нам треба зосередитись на сОбі, гордовільних, сестри й браття! –
Для того ж мексиканців я прогнав: мовляв, ми здатнії самі! газони стригти, - все! ми можемо – самі! -
А ще готую «crazy-cвято», на яке з своїм нікчемним дефіцитиком – ох, не придатний Байден! –
З Великої депресії настільки-но шаленого «всесвята» всесвіту не снилось, що зробить я здатен! –
Як гарантець я гарантую, співвітчизники, «движуху справжню», як то каже друг мій Вова «Московит»!..»

Ну що ж, браттЯ і сестри демократій світу! – Отакої! -Стукнув так вже стукнув дивний «байдик»
По тій голівці престарезного дитяти, і для себе паличку чарівну – виручалочку! –в нім віднайшов! –
Ну Яку чудернацькую байду не проверзе руда ця «байдолаха», з’Явиться в мить «рятувальний» Байден -
То «дід Хотабичем» зненацьно-сенсаційним, то ніким нежданим, всіми позабутим, «невловимим Джо»!..

До всьОго тягне, як кроля за вуха, необхідного, як хромакей, цей «штатний» шоубол –в незмінний «райдер»...
У політичной «суперстар» така «зіркОва» придурь! – ну не жить без бідного, «розпереможеного» дідуся!..
МабУть, це вічная вже «хейтфульна» «love story»! – Й на тім світі, Якщо в райський сад раніш прибуде Байден,
То Трамп рішучо-невідмовно піде в пекло жаритися, щоби чУтно бУло по-за всІї «райські брами лай той
 Як він волатиме не свОїм голосом: «В моїх нелюдськиїх стражданнях знову! Знову!! винен цей проклятий Джо - і так, і сяк!..»..

(Вересень-жовтень 2025 року. Текст містить оказіоналізми.)