Григорий Чупрынка. Житие мое

Житие мое

Не устоим среди дороги,
прости-прощай, одной полегче:
мой путь– пере'кати-пороги–
по одному зама'шно мечен.

Сожгу надежды, дни и годы–
всё одному мило' и лепо,
и, прежде сгину-кану в воду,
по вихрю дым, развею пепел.

Ступай земной своей тропиной–
поток натруженным и дюжим.
Оставь меня, тебя покину–
вдвоём ужаснее и хуже.

Смотри: свою пытая долю
взлетаю в небо голубое
и пропадаю в бездне боли
воскреснуть днём убитый тьмою.

перевод с украинского Терджимана Кырымлы


 Моє життя

Прощай, прощай! Іди од мене,
Не стій зо мною серед шляху:
Моє життя таке шалене,
Таке нахильне до розмаху.

Дивись, дивись! — Я сміло знищу
Свою найкращую надію,
Своє життя й мету найвищу,
Як дим, як попіл, я розвію!

Іди ж, іди, тікай од мене,
Не стій зо мною серед шляху,—
Моє життя таке шалене,
А ти не витримаєш жаху!

Дивись: я впав, лежу в безодні...
Дивись: лечу в блакить небесну!
Я сам розбив себе сьогодні,
А завтра сам же я й воскресну.

Григорій Чупринка
1910
(1879 – 1921)