Послухай, серце! Час переступив
Екватор року! Вже нова орбіта
Чекає світ! Він цю добу створив
І тепло відпустив третину літа.
Пройшла пора квітучої жаги,
Було усе: від спалаху до тліну.
Час забирав і плату, і борги,
Та залишав нам мудрості перлину.
Пекуча спека – наче виблиск дня,
Що згасне скоро в сутінках осінніх.
Як хочеться у плинності життя
Сповільнити хвилини ностальгійні!
Байдуже до людських тривог і драм,
Безмежне небо сипле діаманти.
Вони бентежать наш душевний храм,
Загострюють миттєвостей контрасти.
Проймає часом душу холодок,
А роздуми про скін – як лінчування,
Та кожний день – це незворотний крок
Від перших мрій до мудрого прощання.
Екватор року
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126070400394
Свидетельство о публикации №126070400394
Рецензии