То ж навіщо ти, шльондра, забула родину?
Напилась до нестями, згубила дитину.
За безцінь продалася.
Забула про Бога!
Де твій дім?
Що в тобі за душею, небога?
Від сестер відреклась, тобі браття – «небраття».
Скрижаніла душа, ледь жевріє багаття.
За намисто танцюєш, за копійчину.
Схаменись, пропадеш бо, розпутна дівчина.
00.01
03.07.2026
То ж навiщо ти
© Copyright: Александр Лукин 3, 2026
Свидетельство о публикации №126070300098
Свидетельство о публикации №126070300098
Рецензии