Маймеза

Пий мене люба моя
Через срібну бомбілью,
Не труїся осадами душі моєї
 

Їж мене люба моя
Приладом касагранде
Знатимеш впевнено
Межі плинності щастя
 

Зіграй кохана на мойому патінко
Мелодію грошей великих
Придбай тоді ложку якуба
Чи мо дозвуковий
22 калібру патрон
 

Я створю штучні болота
Для всіх твоїх
Яструбів, журавлів та чапель
Але ж використовуй розумно ареали ці
Поливаючи свої безмежні таланти
 

Кажи, як раптом не відрізниш
Дісдеру крокату од калатеї
Бо ні, блукатиму раклетовим кольором апетитним
У желатинових капсулах пригод
 

Не бери до клопоту благаю
Набори для створення сніговиків
Єдине, що тобі забороняю -
Підходити до фламінго, щоб налякати їх

 

Морських тобі янголів у сни,
Деактивованих брязкалець з хвостів гримучих змій...

 

Знай,
Жодна з водонапірних веж
Не витримає тиску мого бажання
Бути з тобою!
 

Патока рутини перетворюється
У повсякдення
Як риємо свідомість глибшою
За шахти корисних копалин

 

Повноводні ріки твої
Не перетворюються хай
У димарі, залляті рідиною
Із непристойних у поведінці
Блискавок

 

Не лякайся як побачиш арт-об'єкти,
Створені френком лімоне
Бо деколи у пляшці  лимонаду
Виростає вільний відЧаю
Гриб відвертої камбучі

 

Гречане люшпиння нехай
Наповнює твої подушки
Як сонячним електростанціям,
Незважаючи на власні капризи
Наповнює сутність світло сонця
 

Сховай у мезузі оцей мій
Наш
Отченаш