Так часто в двадцять сім чи в сорок два
Гіперталанту передозування
Припинить марні істини шукання,
Від котрих так боліла голова.
Та вже нема надії на дива,
Мої тривають ще поневіряння,
Римуються "кохання" і "чекання"
Та інші заяложені слова.
Бажавши, щоб хотілося й моглося
І, бачачи, що з цього відбулося,
Веду свою бездарність під вінець.
Знеколірне і прісне нам лишилось,
Де моветон із дисонансом злились...
Хоч це заримувалось. Молодець.
Л тн й медальйон-2
© Copyright: Сергей Шевченко 15, 2026
Свидетельство о публикации №126063000076
Свидетельство о публикации №126063000076
Рецензии