Я крокував по всім відомій стежці
у рай земний до рідного села
що притулилась у Черкаськім серці
і до гнізда батьківського вела.
Пригнулися,схилились мов завмерли,
заозера старесенькі хаткИ,
батьки мої давно уже померли,
лиш ям доріг видніються латкИ.
Додолу похилили верби віти
напроти двору Сані Корпая,
не тішаться,як ми в дитинству,діти,
тому сумна поезія моя.
Де по ночах сичі людей тривожать
не знаю,хтось живе там,чи нема?,
віддсутні з боку лісу огорожі,
а замість світла,морок і пітьма.
Нікого не зустрів із перехожих
уже й до Толі Рудика дійшов,
Хрещеної опісля огорожі,
я радо у батьківський двір зайшов.
липень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
До батьк всько хати
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126062901635
Свидетельство о публикации №126062901635
Рецензии