Прыродо нас утиш й спасы сюита

Природо нас утіш й спаси
                сюїта

Життя, – яке є диво в буднях,
В осіннім роснім сріблі вій,
В бурштиновій тремкій полуді –
Терпкий із літа перевіз.
З дощу у сонечко, ще тепле.
Ласкавий ніжний падолист
Гостинно килим в ноги стеле –
Аж серце навстріч, заболить…

Приспів:
Такі невгамовні птахи,
Пісні – поплавець для душі є,
Для творчості є і снаги,
Ще дум є літаюча мрія…

В туманах фантастичні види –
Із неба з листом і хмарки.
З дерев рядочком – піраміди,
Пейзаж змінився, навпаки.
Пейзаж,… а ми? – Змінились також.
Вже настрій у журі легкій…
Літа летять – дається в знаки.
Думок не покидає рій...

Приспів:
Такі невгамовні птахи,
Пісні – поплавець для душі є,
Для творчості є і снаги,
Ще дум є літаюча мрія…

Але ж – ось сонечко всміхнулось,
Спалахкотів калини кущ!
Злетіли лебеді із гулом,
Стрижі – хмаринкою із круч.
Життя нестримно, вічно плинне
У горизонти і часи –
Бува щасливе і полинне.
Природо – нас утіш… й спаси…

Приспів:
Такі невгамовні птахи,
Пісні – поплавець для душі є,
Для творчості є і снаги,
Ще дум є літаюча мрія…

В’ячеслав Шикалович
09.09.2013р.– 27.06.2026р.
Мелодія на слова пісні: