про свiт i гнiт
коли увесь вогонь в нутрі;,
лишаюсь спокою на згоду
долати ніч у боротьбі
добра з добром, душі із тінню.
Палає гніт у каганці.
Двобій загрожує сумлінню,
коли оба; бійця жерці;.
Ніч пролива; свої чорнила
на біле поле полотна,
і ось вона — нестя;ми злива,
і млость звитяги, ось вона.
Свидетельство о публикации №126062706398