Акации
Акації – що біля дому мого росли.
Акації – що щастя принесли.
Знайшов я в них свій сенс життя.
Прийшов й пішов він в небуття.
Самотньо й сумно трохи,
Як завжди.
«Зажди! Прошу, не покидай! » –
Мої слова летіли в даль,
У синю даль,
Повз простори, долини.
Дійшли до тої днини
Акації, на їх спомини.
2007-03-21
Свидетельство о публикации №126062701786
