Зручний час у незручнi часи

               
                Івану - із вдячністю і вибаченнями, що тут
                більше про Музю, чим про нього 
               


Адріатичне море, що не балакає  англійською, перекладає для  Музі Пегасько впевнені обійми й запаморочливі дотики гарнішого за дельфіна залицяльника мовою хвиль. Бісова свідомість не дає поринути у них зненацька та до нестями. Зачаровані вдалим перекладом Музіни крила набувають обриси плавців золотої шкарпіни.
 
Приплив гойдає багатошиїй чи багатоногий стовбур сосни, який скидається водночас на дракона і на осьмінога. Цю химеру пильнує кам'яна собака Баскервілів, а може баракуда. У повітрі віє Клімтом.

Сонце, схоже на сонце, хутко ховається за гору, схожу на гору. Розбишака Кайрос (не плутати із системним інсектицидом) трощить хитрими   вагами старий годинник Хроноса. Відчиняється портал-перелаз між Трогіром і Тригір'ям.

Віднині Музіне життя обчислюється виключно щасливими моментами...