сiм життiв
ти кішка — сім життів витрачено на нісенітниці,
на прання і готування, на варіння і прибирання,
на бойове розфарбовування обличчя та тіла,
на чуйний сон біля колиски.
мені залишилося тебе так мало.
налити тобі місячного молока?
я читаю тебе, як юнацькі записки Шерлока,
як шпаргалки на дівочих колінах.
мені від тебе залишилася шагренева шкіра,
і вона з кожним роком дедалі менша й тонша,
але я не можу не бажати, не прагнути.
дрібна пір'їнка стирчить із подушки
ніби лижа зі снігового спуску.
за вікном блищить карамельний місяць,
і я дивлюся на тебе крізь роки,
крізь густий снігопад:
ти посміхаєшся, і твої губи
здаються замурзаними кефіром
у напливі летких сніжинок...
- з книги віршів "Нас немає, ми лише тіні у віршах" 2026, вид. "Каяла", Україна
до збірки поезій увійшли вибрані тексти, написані автором у період з 2013 по 2021 рр.; авторську пунктуацію збережено
Свидетельство о публикации №126062406400