Я прочитав усі рядки багато раз,
Частково в цьому житті про себе.
Але боляче б’ють уламки фраз,
Коли зрада торкається мене.
І я не маю права відповідати
На біль, який ти знаєш.
І себе не буду закривати,
А ти йдеш, кохаєш, розумієш…
Прокинутися і зупинитися —
Так трапляється лише раз.
Боїшся знову ти закохатися,
Та пам’ятаєш усе, як переказ.
Зараз кохаю, сподіваюсь, вірю,
Та обдурити тебе не смію.
І не пробачу собі втрату,
У душі розлуки не зумію…
Ми не зможемо повторити
Помилок старого шляху.
І біль сердець не розчинити,
А почуттям у тиші тонути.
Евгений Грибков
http://stihi.ru/2026/04/22/8694
Не повторимо. укр
© Copyright: Евгений Грибков, 2026
Свидетельство о публикации №126062205095
Свидетельство о публикации №126062205095
Рецензии
музыкальное оформление:
http://rutube.ru/video/5fbbbd4ff85d6ffc21f7ab023d8c2793/
и еще вариант
http://rutube.ru/video/b4521bc6f07c7832f5f927706bef74fb/
Евгений Грибков 22.06.2026 17:49 • Заявить о нарушении
http://rutube.ru/video/5fbbbd4ff85d6ffc21f7ab023d8c2793/
и еще вариант
http://rutube.ru/video/b4521bc6f07c7832f5f927706bef74fb/
Евгений Грибков 22.06.2026 17:49 • Заявить о нарушении