Сипле вітер тихо листя…
передвістя
ноктюрн
В падолисті загубився,
В часі потонув.
Сипле вітер тихо листя –
Місяць. Не до сну.
Рій думок ширяє з вітром,
Як легенька гра.
Шкряботять по шибці віти –
Заглядай мара?
Приспів:
І в цім шелесті вплітає
Вітерець так стиха:
«Між людей не те витає,
Що приносить втіху;
Не Любов, зле сотворіння
Тінню все між вами –
Викорчувати з корінням,
Віковічні рани…»
Може очі? Блідий Місяць?
– Догоряй свіча…
Фантазійні білі лиця,
Пізній ночі час…
В падолист я народився
У земне з небес…
Сипле вітер тихо листя…
Засинаю… десь…
Приспів:
І в цім шелесті вплітає
Вітерець так стиха:
«Між людей не те витає,
Що приносить втіху;
Не Любов, зле сотворіння
Тінню все між вами –
Викорчувати з корінням,
Віковічні рани…»
В’ячеслав Шикалович
29.10.2013р. – 21.06.2026р.
Мелодія на слова пісні:
Сыплэ витэр тыхо лыстя пэрэдвистя ноктюрн
© Copyright: Вячеслав Шикалович, 2026
Свидетельство о публикации №126062204505
Свидетельство о публикации №126062204505
Рецензии
