Лiтнiй чар

В озерній купелі купалося літо
І бавилось з вітром на мокрім піску,
А потім спішило на луки, де сіно
Йому дарувало пахучість палку.

Дивилось щасливо на білі ромашки –
Кохання і віри ясні пелюстки,
Збирало кульбабки, писало нотатки,
Віночок п’янкий намагалось сплести.

Співало пісні, розливаючи спокій,
Пило чарівний квітування нектар.
Було в ньому стільки чуттєвих емоцій,
У кожному подиху марився чар!..

І так захотілось побігти до річки,
Поринути серцем у літні дива,
Відчути душевність стрункої берізки,
Забути на мить невблаганні літа...


Рецензии