Лiтнiй чар
І бавилось з вітром на мокрім піску,
А потім спішило на луки, де сіно
Йому дарувало пахучість палку.
Дивилось щасливо на білі ромашки –
Кохання і віри ясні пелюстки,
Збирало кульбабки, писало нотатки,
Віночок п’янкий намагалось сплести.
Співало пісні, розливаючи спокій,
Пило чарівний квітування нектар.
Було в ньому стільки чуттєвих емоцій,
У кожному подиху марився чар!..
І так захотілось побігти до річки,
Поринути серцем у літні дива,
Відчути душевність стрункої берізки,
Забути на мить невблаганні літа...
Свидетельство о публикации №126062106340
