На посвитку у марыве спиць гай...

На посвітку у марыве спіць гай,
Сунічны пах лунае да нябёсаў.
Яшчэ не чутна галасістых зграй,
І не разглЕдзіць таямніц-дзівосаў...

Усё звычайна, проста, без хлусні, —
Хаця свабода, ведама ж, не свята.
Здаецца, важкасць цішыні крані, —
Адкажа лес лагодна, глухавата.

Памылак шэраг, што давалі збой,
Кудысьці згіне, кануць адгаворкі.
Адбудзецца, нібы сама сабой,
Ў душэ медытатыўная  уборка.

І чуеш: карані набралі моц,
І крылы пабялелі без чыстоля...
Тут, паміж дрэваў і танюткіх  лоз,
Мацнея воля і святлея доля.


Рецензии
И переводчика не буду подключать !!!
Хочу так читать твой певучий белорусский.., не менее родной..!!!
Алина, спасибо тебе большое !!!
Доброго тебе и твоим близким здоровья !!!
Кланяюсь тебе !!!

Сергей Новиков 19   15.07.2026 12:16     Заявить о нарушении
Спасибо, Сржик.
Рада твоему отклику. Приятно, что тебе созвучен наш язык.
Всего доброго тебе и твоим близким.
С теплом от всей души,

Алина Вельдж -Вторая Страница   15.07.2026 22:27   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.