Совiсть
http://stihi.ru/2020/10/25/7534
Живе в мені мій внутрішній суддя,
Маленький маячок — лиш відблиск світла.
Йдучи земними стежками життя,
Без ради з ним не впораюся гідно.
Настійний голос не змовчить в мені,
Коли звертаю я на шлях негожий.
Він з Господом Небесним у рідні —
Тож зневажати совість я не можу.
З дитинства голос цей знайомий всім,
Сумління чисте кращий шлях підкаже.
Це друг, коли живу в ладу із ним,
Й суддя суворий, як його зневажу.
Свидетельство о публикации №126061902025