Вітер біля річки
Трав малює стрічки.
Крізь тендітні колоски
Віддзеркалює зірки.
Місяць лагідно гойдає,
Листя до стволів згортає.
Здув криву засохлу гілку,
Потріпав за вуха білку.
Під коріння завихрився,
Шепотів, що так стомився,
Чистив річку, луг та став…
І до ранку тихо спав.
Він прокинувся до сонця,
В водах хмар протер віконця.
Сяють річки береги.
Чисто, гарно навкруги.
Вiтер бiля рiчки
© Copyright: Любовь Тильман, 2026
Свидетельство о публикации №126061808758
Свидетельство о публикации №126061808758
Рецензии