Импрессия
Малюю білий світ крізь призму вікон,
Вода часів по склу стікає вниз.
Дощ – майстер дрожу ліній зроду-віку –
Закоренілий імпресіоніст.
Малюю сад і вулиці, і площі,
Невкладисті безбаштові міста,
І днів непевні начерки полоще,
Змиває невпокійлива вода.
У просторі розтягнуті секунди,
В миттєвостях затиснені віки
Життя січуть, зникаючи в нікуди,
Все згодом – здобич мутної ріки.
Зсуває пензлик рами змахом кожним,
Ростить із простоти частки складні,
Ескізи перетворює тривожні
В розпливчасті рядки на полотні.
Недопалки грімниць, за крок до рамки
Зірвали голос втомлені громи,
Зализькує суцільна тиша ранки
Тих рис ясних, що зливі не розмить.
Свидетельство о публикации №126061608674
