Книга життя
відчуває відлуння минулого,
А завтрашній день
вже карбує діяння нові.
У миті натхнень
ми готові до злету потужного.
До мудрих ідей
нас ведуть прозорливі путі…
І кожний наш крок
Залишає круги у галактиці,
Допоки живем,
будем чути учинків луну.
Від світу зірок,
від таємних перетинів матриці
Відчуємо щем
і нестримну пізнання жагу.
У книгу життя,
що чорнилами фатуму пишеться,
Мереживо слів
заплітатиме пройдений шлях.
У мить забуття
все написане – небом відкриється.
Літопис віків
збереже навіть те, що в думках….
І судді небес
прочитають і грішне, і праведне,
Побачать вони,
чи несли ми у світ доброту.
Всевишнього перст
твердо вкаже на все непробачене,
Проси, не проси,
тільки суд доведе правоту…
Свидетельство о публикации №126061602955
