Закружляла в парку літня хуртовина,
Вийшли в теплих шалях сосни і ялина.
Сиплеться з тополі білий-білий пух,
Підганяє вітер зграйки білих мух.
В бахромі пухнастій – зелень та будинки,
Верби одягнули білі пелеринки.
Я не розумію, лишенько чи сміх –
Цей м’який, лапатий, невагомий сніг.
Раптом насуватись стала сіра хмара,
Небо загуділо, ніби бас-гітара.
Став кропити дощик, наче чародій,
Співом колисати літній сніговій.
Викотилось сонце прямо на покоси,
Променем яскравим запалило роси.
Тополину бурю дощик зупинив,
Радістю і щастям в серці відлунив…
Лiтня хуртовина
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126061602931
Свидетельство о публикации №126061602931
Рецензии