Зустрілись ми під дощем,
В руках тримав парасольку.
І ніби тим промінцем
Здалась мені незнайомка.
Я слухав музику краплин:
Стоккато били легенько.
В її намисті з перлин
Засяяла вмить веселка.
Ти - таємнича безмежність!
Бентеж, бентеж мене.
Дощу веселка - протилежність!
Чекаю: ливень мине.
Ти посміхнулась миленько
Як промінь сонця у небі.
Я усвідомив швиденько:
Веселку зараз не вгледів.
Побіг твоїми слідами,
Дощ здоганяв мене.
Ясніло небо місцями,
Знайшов нарешті тебе.
Ти - таємнича безмежність!
Бентеж, бентеж мене.
Дощу веселка - протилежність!
Чекаю: ливень мине.
Таемнича безмежнiсть
© Copyright: Светлана Осмоловская, 2026
Свидетельство о публикации №126061500055
Свидетельство о публикации №126061500055
Рецензии
