Запекло ширить,
Віру зносить)
За необачність біля скелі ,
Ще збільшується нам ціна
Заздалегідь не в тій оселі,
Обабіч , пройде й ця вина.
За пам;ять є винагорода,
Це сором, що була сліпа,
Лічба помилок, з віком врода,
Набуде значення « не та».
За лють, обурення, і осуд,
Чомусь не бідкалась вона,
Заздалегідь у вас не спросить,
Чому повернення нема
В наявності лише система,
Лімбічний простір ще уносить,
Преамбулою «загуло»
Ще майорить..
І цього досить
***
© Copyright: Вера Офер, 2026
Свидетельство о публикации №126061502912
Свидетельство о публикации №126061502912
Рецензии