Хитається так-сяк хитунчик,
туди-сюди, а час іде,
так непомітно, тільки рубчик
за ним сягає де-не-де.
Біду і рай перемежаю,
собі і злодій і суддя,
шукаю край у небокраю
крізь загратованість вір;я.
Лишатись вірним віроломно,
коли повірений шахрай.
І лиш любов одна потомна,
як від снігів гірський ручай.
Нема ні доказа, ні свідка,
хто більш пожадливий із слуг
і розумієш з часом - зрідка
прогноз погоди кращий друг.
На вечір дощ, бери бекешу,
на ранок сонечко як раз,
і навіть якщо овсі бреше
дає ілюзію на шанс.
Полощить вітер простирадло,
як білий прапор, у ріки.
Яке життя - таке вагадло,
точніше, точно навпаки.
світлина: Микола Ярошенко. Захід сонця на морі.
про яке життя таке вагадло
© Copyright: Цветков Александр, 2026
Свидетельство о публикации №126061404096
Свидетельство о публикации №126061404096
Рецензии
