Не залишай
іди, коли вже відвернулась доля,
коли кругом все сіре і сумне,
та не останнім у цій черзі болю.
Не залишай, коли іще є слід
гіркого суму в серці за прожите,
як ар‘єргард мене спіткавших бід -
не дай мені загинути в цій битві.
Якщо вже йдеш, то не останнім будь
зі всіх напастей, що забрали сили,
залиш мене у розпалі цих бур,
щоб всю себе Фортуна проявила.
Посеред бід страшніша тільки та,
де замість тебе сум і пустота.
За мотивами: сонета 90 Вільяма Шекспіра,
http://stihi.ru/2024/02/26/4736
Свидетельство о публикации №126061403948