Не знаю, хто я
Що стрічкою світанку ожила?
А, може, сяйво променя потужного
Чи степова пухнаста ковила?
Чи я – листок осінній позолочений,
Що з дерева зірвався і упав?
Чи літній дощ, жаданнями наповнений,
Та у пітьмі в калюжах заблукав?
А може, сніг, що вабить світлом лагідним,
Дерева засипає і кущі?
Чи райдуга з сіянням життєрадіним,
Що дивиться на луки запашні?
Можливо, я – стежина, шумом втомлена,
До озера біжу чи в тихий гай?
Чи, може, мандрівниця розтривожена,
Що вічно поспішає в рідний край?..
Не знаю, хто я… Може, стежка зоряна
Чи вкритий бур’янами переліг?
А може, я – чиясь сльоза непрохана,
Чиясь надія, чийся оберіг?..
Не знаю, хто я…
Свидетельство о публикации №126061305819
