Життя проходить —
Рік у рік все швидше…
Житя кипить,
Хоч клята йде війна…
І почуття, як зморшки, глибші й глибші…
Доволі схожі, й мрія є одна…
Одна на всіх — то спокій самий справжній…
Щоб милуватись вродою гаїв
Та цінувати кожну мить виснажну,
Бо то для нас і досвід, і мотив…
То все є доля — вередлива з «перцем»,
В якій є Бог — один для всіх суддя…
Неможна відкладати жити вперше,
Триматись треба міцно за буття…
Триматися й творити певні справи,
Як перед полем з мінами сапер…
Життя це проживати справжнє й справді…
Бо є лиш зараз… є лише — тепер…
(Ніка)
Червень 2026
Життя проходить рiк у рiк все швидше
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2026
Свидетельство о публикации №126061205829
Свидетельство о публикации №126061205829
Рецензии