Прикладу до душі подорожник —
Він завжди підлікує «забої»
Від реальності надто сумної,
Де заручником став майже кожний.
Де росте? У маленькому світі,
Що сама я собі змайструвала.
В нім я трошечки мрій приховала,
Зберегла найчудовіші миті.
Заглядаю у нього під вечір,
В тиші слухаю пісні пташині.
Бачу краплю дощу в павутинні —
Там ховаюся від порожнечі.
Світ реальний, буремний, тривожний...
Він вже більше мене не лякає —
До «забоїв» нових прикладаю
«Зачарований» свій подорожник...
12.06.26
Подорожник
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2026
Свидетельство о публикации №126061205432
Свидетельство о публикации №126061205432
Рецензии