Подорож до Петербургу на украинском языке

На тиждень я приїхала у Пітер,
Про Ермітаж-бо мріяла давно.
Та Петергоф хотіла подивитись,
Щоб білі ночі – світом у вікно.

Я не пила сьогодні. Що там пити?
Лише сто грамів Ленінський проспект
Подарував мені в кафешці «Південь» –
За мій український сніданок комплімент.

І ось воно – я – пані Петергофа.
Фонтани, золото і неба та блакить…
Така феєрія у серці, аж до Бога,
Що я замовила сто грамів на обід.
Я не була пяна. Чого там пити?
Як навіжена – у Гостинний ряд,
Бо обіцяла подарунки дітям.
Той магазин запам’ятаю на життя.

А потім – пляшка у руці, та в ніч без тями:
Фонтанний ряд, Петро та легкий бріз…
Я не брешу,– грифони реготали,
Коли він знову на коня поліз!

Я не була пяна, відповідаю.
Атлантів Кленце покорив мій вид.
Ми з ними тихо так про Галю заспівали.
Але луною відповів нам краєвид.

Що було далі – памятаю смутно:
Театр, музей. Кіно та Ермітаж…
В очах – неначе марево, чи пудра,
А під ногами міст хитає аж.

Я так втомилася, але не була пяна!
Великий Пітер… Хай йому там біс!
І на пероні перед розставанням
Останню чарочку я випила «на біс»!