Для душi
http://stihi.ru/2020/11/16/4975
Душа знає голод і спрагу.
Про неї нелегка турбота.
То чим нагодую «вибагу»?
У чому її насолода?
Розчулено очі засяють,
Красу здатен бачити кожен.
Від захвату дух завмирає,
Коли впізнає руку Божу.
Шум лісу, прибою дихання
І музика милує вуха,
Та серце плекає бажання
Згори тихий Голос послухать.
Багато куточків я знаю,
На будь-який смак і бажання.
Та кращого місця немає,
Ніж з Господом тихе єднання.
Свидетельство о публикации №126061105922