Капля дождя

Я просыпаюсь между раем и землёй и понимаю,
что рай — это ты. Цветы всех цветов, земное прикосновение,
где природа пела познанием бесконечной нежности,
прикосновение вечной любви, наполняющей мир светом.

Ты — моё вечное открытие, крылья,
твои прикосновения пульсируют силой духа и вдохновения.
Ты держишь меня, как дрожащий лепесток под проливным дождём,
сохраняя твою любовь, я всегда выживал в любую ненастную погоду.

Я всегда знал, что достаточно вспомнить о тебе —
и я становился непобедимым. Мне всё было по силам,
и ледяное состояние становилось таким тёплым,
что казалось — вот-вот вспыхнет пожар.

Пожар моей души, воодушевление захватывающего дыхания.
Мир остановился и перестал дышать, чтобы птицы не упали.

Боже, если бы ты знала, как я тебя люблю… я дышу одним вдохом.
Время заглянуло мне в глаза и застыло от увиденной силы моей
любви. Он склонился к ногам и стал ласковым котиком.

Я пишу эти строки, чтобы ты знала: 
наша любовь будет вечной —
и здесь, и на небесах.

Краплина дощу:

Я прокидаюся між раєм і землею і розумію,
що рай — це ти. Квіти всіх квітів, земне доторкання,
де природа співала пізнанням нескінченної ніжності,
доторк вічного кохання, що наповнює світ світлом.

Ти — моє вічне відкриття, крила, твої дотики
пульсують силою духу й натхнення.
Ти тримаєш мене, як тремтливу пелюстку в дощову зливу,
зберігаючи твоє кохання, я завжди виживав у будь-яку негоду.

Я завжди знав, що достатньо згадати про тебе —
і я ставав незламним. Мені все було під силу,
і крижаний стан ставав настільки теплим, що здавалося —
от-от спалахне пожежа.

Пожежа моєї душі, натхнення захоплюючого подиху.
Світ зупинився і перестав дихати, щоб птахи не впали.

Боже, якби ти знала, як я тебе люблю… я дихаю одним подихом.
Час заглянув мені в очі й завмер від побаченої сили моєї любові.
Він схилився до ніг і став лагідним котиком.

Я пишу ці рядки, щоб ти знала:
наше кохання буде вічним —
і тут, і на небі.

--------------------------------------------------------
Kapka desce:

Probouzim se mezi rajem a zemi a chapu ze raj jsi ty.
Kvet vsech kvetu pozemsky dotek kde priroda zpivala
poznanim nekonecne nehy dotek vecne
lasky ktera naplnuje svet svetlem.

Ty jsi muj vecny obdiv ma kridla.
Tve doteky pulzuji silou ducha a okouzlenim.
Drzis me jako chvejici se okvetni listek
v prudkem desti a diky tve lasce
jsem vzdy prezil kazde nepriznive pocasi.

Vzdy jsem vedel ze staci si na tebe vzpomenout –
a staval jsem se neporazitelnym vitezem.
Vsechno mi bylo mozne a ledovy chlad se
menil v takove teplo ze se zdalo jako
by mel kazdou chvili vzplanout ohen.

Ohen me duse inspirace a zrychleneho dechu.
Svet se zastavil a prestal dychat aby ptaci nespadli.

Boze kdybys jen vedela jak te miluji... Dycham jednim dechem.
Cas se mi podival do oci a ztuhl nad silou me lasky.
Sklonil se mi k noham a stal se neznym kotatkem.

Pisu tyto radky abys vedela
ze nase laska bude vecna –
tady i na nebesich.

L.S.10.06.2026