Час не видно
І малює зморшки й сивину.
Він існує в холоді й теплі,
Спогадом розпалює жагу...
Не згадати всі прожиті дні,
Не вернути час, що відійшов,
Але він краплинкою на склі
Залишає в серці вічний шов.
.
Час міняє місто, рідний край,
Де колись сміялися удвох,
Тільки у душі весніє рай,
Той, що дарував всевишній Бог.
Час не забере і не зітре
Теплий погляд тих, хто нас любив!
Рідні очі пам’ять береже!
Сам Господь цей згад благословив!
Свидетельство о публикации №126061002006
